Бонцаревська Оксана Григорівна - лікар гінеколог

Ніколи не думав, що колись настане такий момент, що буду писати відгук на «материнських форумах», але так склалося, що моєї дружини немає в живих через недбалість лікарів. Якщо мій відгук застереже хоч одну жінку, то це вже буде моя внутрішня велика перемога, що я зміг врятувати чиєсь життя. Все розпочалось з того, що моя дружина втретє завагітніла і ми, як при перших двох вагітностях, звернулись до Бонцаревської О. Г. (Пологовий на Мечнікова). Вона порекомендувала нам стати на облік до своєї доньки Мельник Х. О., ми не заперечували, адже довіряли лікарці на 100%. Вся вагітність проходила добре, лікар жіночої консультації не фіксувала жодних відхилень, всі аналізи та дослідження були в межах норми. Десь на 7 місяці вагітності дружина почала скаржитись на біль у животі та нехарактерні виділення. Ми відразу повідомили про це Мельник Х. О., але вона не бачила в цьому нічого страшного, для неї все було в нормі. Пологи в дружини приймала Бонцаревська О. Г. У нас народилась донечка. На третю добу, без жодного обстеження, дружину з донькою виписали з пологового в задовільному стані. Після виписки дружина почала скаржитись на біль в животі, який наростав. Ми зателефонували Бонцаревській О. Г., яка рекомендувала випити ношпу і за необхідності вколоти анальгін з димедролом. Ми так і зробили, але стан не покращився і ми приїхали знов у пологовий. Дружину оглянули на УЗД і відразу забрали на операцію. Їй видалили матку, маткові труби, один яєчник і в цей же день в критично важкому стані перевели в реанімаційне відділення ЛОКЛ. А далі все як у фільмі жахів, операція за операцією, кровотечі, гори антибіотиків, сильнодіючі седативні препарати і не розуміння лікарів, що ж стало причиною таких тяжких наслідків для дружини…14.06.2023 я втратив дружину та матір моїх трьох малолітніх дітей. За тиждень після народження наша новонароджена донька була госпіталізована з діагнозом пізній неонатальний сепсис, двобічна пневмонія, порушення системи травлення і лікарі вступили в боротьбу і за її життя. Два тижні складного лікування і на щастя донечка одужала, а от дружина … ні. Одна мить і все моє життя і життя наших дітей перевернулось на 180 градусів… назавжди втративши нашу Іванку… А лікар позаочі говорить… я прийняла пологи, жінка від мене пішла зі здоровою дитиною, які можуть бути до мене претензії… а дійсно, які ж?!!!!!!! Це ж так природньо помирати в ХХІ столітті від недіагностованого вчасно септичного стану… від недбалості лікарів, місія яких мала б бути рятувати життя людей…